Початок індикту — церковне новоліття

Благослови нам індикт нового року,
Ти, Предвічний, що став новим заради людей.

1 вересня за церковним календарем святкуємо початок індикту — нового церковного року. Свято запрошує нас із молитвою та вдячністю довірити Богові прийдешній час.

Слово «індикт» походить від латинського indictio — указ або розпорядження. Історично воно пов’язане з римським оподаткуванням: розрахунки організовувалися у п’ятнадцятирічні цикли для потреб імперії, зокрема війська. Згодом термін став позначати як цикл, так і окремі його роки.

У різні часи використовували різні дати початку індиктів. Константинопольська традиція пов’язалася з 1 вересня, яке Церква відзначає як початок свого року. Історію літочислення слід відрізняти від духовного змісту свята.

Безначальний Царю, що сяєш троїчним світлом,
Ти, що споглядаєш плин часів і років,
благослови коло нового періоду,
даруючи всім Твої добрі дари.

Церква надає зміні року християнського змісту: шукаємо Божого благословення, дякуємо за Його дари та поновлюємо рішення жити за Його заповідями.

Церковне передання пов’язує цей день із читанням Христом книги пророка Ісаї в синагозі, описаним у Євангелії від Луки (4:16–22). Наведемо зміст євангельських слів:

Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене. Послав Мене благовістити вбогим, зціляти сокрушених серцем, проголошувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпускати пригноблених на волю та звіщати сприятливий рік Господній.

Цими словами Христос проголошує здійснення пророцтва. На початку церковного року просимо Бога про милість і просвітлення та виявляємо вдячність життям за Його заповідями.

І так нехай удостоїмося вічних небесних благ.

Докладніше: Православна Церква в Америці — церковне новоліття.